Заборона на вираження почуттів завдає відчутної шкоди не тільки психічному, але й фізичному здоров’ю. Чому небезпечно придушувати емоції і як впоратися з напругою, розповідає психотерапевт Артур Чубаркін, що займається проблемами психосоматики більше 30 років.
В основі багатьох соматичних проблем лежать хибні уявлення та моделі поведінки. У побуті ми їх жартома називаємо «таргани в голові». Такі уявлення, при вже наявних енергетичних витратах на проживання ситуації, ведуть до негативних емоцій. А емоційний центр в головному мозку за своєю анатомічної структурою на дві третини збігається з центром вегетативної нервової системи, який відповідає за підстроювання органів до мінливих зовнішніх і внутрішніх умов.
Завантажений негативними емоціями вегетативний центр перестає точно підлаштовувати організм, і тоді розвивається вегетативна дисфункція. Крім вегетосудинної дистонії може виникнути вегетативна дистонія шлунка, кишечника, сечового міхура, жовчного міхура. Цей етап, коли орган не пошкоджений, але помітно турбує пацієнта, а обстеження нічого не виявляють, називається етапом функціонального розладу органу.
Масла у вогонь підливають емоції за шкалою страху (від хвилювання до жаху) з приводу наявних симптомів, що супроводжується викидом гормонів стресу – адреналіну і кортизолу. Постійне перебування в ситуації дисфункції – орган через якийсь час починає пошкоджуватися, що виявляється при обстеженні.
Існує ще один механізм формування соматичної хвороби. Поведінка і емоційна реакція дикого тваринного в природі завжди дуже точні. У людини ж існує два фільтри: «правильно-неправильно» і «морально-аморально». Так з’являється заборона на вираження емоції і здійснення вчинків, що виходять за умовні рамки індивідуума. Щоб не проявити при наявності фільтра-заборони вже біологічно, автоматично народжену емоцію, необхідно стиснути будь який м’яз. Так формується нервово-м’язовий спазм, затиск.
Найпростіша метафора, яку я пропоную своїм пацієнтам, – образ гілки, яка збирає на собі кучугур. Кучугур – тягар накопичених негативних емоцій. «Остання сніжинка» – це провокатор причини при наявності межі кучугуру. Де ламається «гілка»? У слабких місцях, вони індивідуальні. Як допомогти «гілці»? Стратегічно – бути гнучким, змінним. Тактично – регулярно струшувати.
Тому система профілактики – мати 4-6 інтенсивних способів зняття емоційної напруги, використовувати їх регулярно від 3 до 5 разів на тиждень 1-1,5 години, в залежності від напруженості проживають періоду, наявності кризи. Працюючи із середнім навантаженням м’яз забирає з крові і спалює адреналін.
Профілактикою є і максимальна відкритість і природність поведінки. У соціумі в 70-80% випадків може бути справжнім, а не «правильним» і стримує. Решта гаситься позитивними емоціями. Також природа нам подарувала одну добу фори: стримався у начальника – вийди і виплесни, в першу добу після виникнення напруги емоція легко піде.
Школа психотерапії виявила ще один важливий фактор, що веде до хвороби «на нервовому грунті», – це алекситимія, тобто відсутність здатності помічати емоційно-тілесні сигнали організму. Алексітіміческій індекс коливається від 20% (хороший стан) до 70% нерозбірливості або спотворення сигналів.
Уявіть собі ступінь емоційної напруги людини, на 70% дезорієнтованої в реальності. За розпізнавання емоцій відповідає права (у правшів) півкуля (емоційно-образне мислення), а наш сучасник робить ставку на ліву півкулю (конкретно-логічне, доцільне мислення). Він часто дезорієнтований і в своїх потребах, в своєму «хочу»! В цьому випадку повернутися «до самого себе», до проживання свого життя допомагає тілесна психотерапія.
