Тривожні новини атакують з усіх боків. Інформаційний простір перевантажений страшними матеріалами про пандемію. Наше розмірене життя раптом перетворилася в сценарій фільму-катастрофи. Але так чи все жахливо, як нам здається? Або, може, ми просто панікуємо? Розібратися допоможе невролог і психотерапевт Роберт Арушанов.
Давайте зробимо глибокий вдих, потім повільно видихніть і спробуємо розумно підійти до питання – звідки насправді взялась паніка і чи варто кожен раз здригатися від страху, оновлюючи стрічку новин?
«КОЛЕКТИВНЕ» ПОЧУТТЯ ЗАРАЗНЕ
Людина схильна піддаватися стадному почуттю, загальна паніка – не виняток. По-перше, спрацьовує інстинкт самозбереження. Нам безпечніше в групі, ніж поодинці. По-друге, в натовпі нижча особиста відповідальність за те, що відбувається.
У фізиці є поняття «індукція»: одне заряджене тіло передає збудження іншому тілу. Якщо незаряджена частинка опиняється серед намагнічених або наелектризованих, то їй передається збудження.
Закони фізики діють і в соціумі. Ми знаходимося в стані «психологічної індукції»: панікуючі «заряджають» інших, а ті в свою чергу передають «заряд» далі. В кінцевому підсумку емоційне напруження поширюється і захоплює всіх.
Заразність обумовлена ще й тим, що панікуючі (індуктори) і «заряджають» ними (реципієнти) в якийсь момент міняються місцями і продовжують передавати заряд паніки один одному, як волейбольний м’яч. Цей процес дуже важко зупинити.
«Усі побігли, і я побіг …»
Паніка – підсвідомий страх перед реальною або передбачуваною загрозою. Саме він заважає нам мислити об’єктивно і штовхає на неусвідомлені дії.
Зараз робиться все необхідне, щоб зупинити вірус: закриваються кордони країн, в установах оголошується карантин, деякі люди перебувають в «домашньої ізоляції». Під час попередніх епідемій подібних заходів ми чомусь не спостерігали.
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА ПАНІКА
Інстинкт самозбереження змушує нас бачити в кожному, хто кашляє або чхає, потенційну загрозу. У нас спрацьовує захисний механізм «бий або біжи», провокуючи агресію або уникнення. Ми або нападаємо на того, хто нам загрожує, або ховаємося. Паніка породжує конфлікти і зіткнення.
Крім того, загострюються захворювання, так чи інакше пов’язані зі страхом, – тривожні розлади, фобії. Поглиблюються відчай, депресія, емоційна нестабільність. І особливо сильно все це впливає на дітей. Дорослі для них – приклад. Діти копіюють їх емоції. Тривожність суспільства і тим більше мами підсилює тривожність дитини. Дорослим не варто забувати про це.
ГІГІЄНА, СПОКІЙ І ПОЗИТИВ
Досить постійно шукати підтвердження страхам, придумувати жахливі розв’язки, накручувати себе. Давайте ставитися до почутого тверезо. Часто інформація подається не в повному обсязі, спотворюється і перекручується.
Шукайте позитивні сторони в тому, що відбувається з вами зараз. Відволікайтеся, читайте, слухайте музику, займайтеся тим, на що раніше не було часу. Дотримуйтесь правил особистої гігієни.
А якщо сильна тривожність, схильність до панічних реакцій, пригнічений настрій, відчай, розлад сну тривають кілька днів – зверніться до фахівця: лікаря-психіатра, психотерапевта. Бережіть своє психічне благополуччя.
